candidat_v

Гармонія душі і тіла - напевно це коли щоб послухати аудіокнигу Фаулза йдеш в качалку і назад довшою дорогою.
Ну і картинка, чисто для того щоб пост відповідав п'ятничному настрою.

Таки почалось!
4 сезон стартував.

В рамках цього
1989 год, Карпаты Львов - Арцах Степанакерт 2-1
Было мне 9 лет, помню следующее:
- за билетами на матч (для себя, деда, отца и еще около 10 рабочих слесарной мастерской в которой работал отец) я лично отстоял в очереди часа полтора-два за день до игры. Ажиотаж был большой, первый домашний матч Карпат после расформирования в 1982 году. И пофиг что 2 союзная лига и соперники масштаба экибастузкого "Экибастузца" - 50-ти тысячный стадион первые 5-6 игр забивался под завязку.
- впервые услышал как ругается матом отец и первые в жизни пару глотков пива (понятно что не понравилось).
- сильно запомнились "взрывпакеты" (спичечные коробки начиненные всякого рода марганцовкой и серой) и самодельные дымовые шашки, а так же как менты отлавливали и выводили тех кто их бросал.

Тот сезон я еще отходил на трибуны (помню детский билет в 1989 был по 10 коп. но покупался редко - дыр в заборе хватало). Следующие два уже подавал мячи с беговой дорожки, а через 11 сезонов поехал на свой первый выезд.

Сходив

дуже сподобалось.

Яка нахуй депресія!
Пишуть, жаліються, "не любить...", "не платять...", "ваще шота как то не так...". Вхуй.
Цінуйте що є, в більшості і близько того немає. Подивітсья, блять, параолімпійські ігри - як люди живуть з тим що є і не думають ні про яку депресію. Поїдьте в дит. будинок для дітей інвалідів (якшо не боїтесь посивіти) - подивіться, блять, кому там можна розповісти про те що вона щось не то сказала або написала, або про те що вас на роботі не цінують...
Здорові, ситі й одіті жлоби в яких ще майже все життя попереду - а в них, сукаблять "депресія"...

був вчора...

феєрично охуєнні, чекав чогось подібного але шоб настільки все класно навіть не міг сподіватись

( П'ятниці треба відмінити як клас )

( Вона кагби дивиться на всіх як на гавно... )

R.I.P.
Павло "Калідол" Бородинський
1.07.1989 - 15.07.2008
Писати шось особливе напевно і не потрібно, Паша прожив красиве але дуже коротке життя і залишив за собою хорошу пам'ять і багато друзів.
Земля пухом...

"В войнах нет невиновных и виноватых, правых и неправых.
В войнах есть свои и чужие.
Решайте, блядь!" (c)